Північ Луганщини займає Старобільський степ. Це саме та територія, де ми з вами мешкаємо. Україна має потужний аграрний потенціал. Тож землі, придатні до ведення сільськогосподарських робіт, розорані. Степ як ландшафт стрімко зменшується в Україні. А саме степ – це продуцент чорнозему, це місце проживання типових степових рослин і тварин. Не винятком став і наш край. Останні форпости колись величного Старобільського Степу залишились на невеликих клаптиках на крейдяно-мергелевих відслоненнях. Як зберегти аборигенні степові угрупування? Адже багато з них – рослини-ендеми та рослини з Червоної книги України. Вихід один – створення заповідних територій. Саме тому юні природоохоронці гуртка «Юні екологи» вже понад 20 років працюють у рамках довгострокового екологічного проекту «Рослинність Старобільського степу». Зараз в Україні готується до друку 4-е видання Червоної книги України. Приємно відзначити, що ми приймаємо у цьому участь.! За завданням науковців з Міжнародної організації Екологія – Право - Людина на супутникових картах ми наносимо місця зростання охороняємих рослин, що зустрічаються на Старобільщини. Автори знахідок ввійдуть в історію України! А природа нашого краю стане багатшою! Я вдячна всім хлопцям та дівчатам, що приймали участь у цьому проекті протягом цих років. Я всіх вас пам ‘ятаю, люблю і завжди чекаю на зустріч з вами!
Побажаємо успіху і наснаги юнакам і дівчатам у цій благородній справі!
Керівник гуртка «Юні екологи», керівник секції «Ботаніка, зоологія» Людмила Буткова.